Плани-конспекти відкритих занять

План-конспект заняття: Бісерне рукоділля як вид декоративно-прикладного мистецтва. Історичні відомості про походження, виробництво і застосування бісеру та бісерного рукоділля

Мета:

Навчальна - на  основі узагальнення літературних джерел та вивчення зразків прикрас ознайомити учнів з художньою цінністю одного з  маловідомих видів народного прикладного мистецтва – нанизування бісеру – і повернути йому заслужену славу. Вивчити основи мистецтва нанизування  бісеру, яке ввібрало в себе багатовікову історію народу, його традиції, уявлення про красу і гармонію.

Виховна - вуиховувати в учнів естетичний смак, творчий підхід до завдання.

Розвивальна - розвивати у школярів інтерес до бісерного рукоділля, до його історичного коріння та витоків.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу

Обладнання (матеріали та інструменти): журнали, книги, зразки бісерних прикрас та виробів з бісеру, планшет „Різновиди бісеру”.

Методи та прийоми: пояснення, бесіда, демонстрування, аналіз.

Хід заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Питання для повторення:

1. Що вам відомо про походження бісеру?

2. Яка історія слова „бісер” ?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Вступна бесіда. Багато часу минуло з тих пір, коли на зміну примітивним при­красам людини — таким, як різноманітні мушлі, зуби та хребці тварин, камінці, кульки з глини, насіння рослин — прийшло скляне намисто. Великі намистини з непрозорого скла завдяки вдосконаленню технології виготовлення з часом ставали дедалі дрібнішими. Так з'явився бісер — дрібні круглі або гранчасті намистинки зі скла, фарфору або металу з наскрізними отворами для нанизуван­ня. Разом з намистом і перлами бісер використовували для виго­товлення прикрас та в різних художніх рукоділлях—вишивці, плетінні, інкрустації. Оздоби з бісеру посідали значне місце у свят­ковому та буденному одязі народів світу.

Походження бісеру. Виробництво його та застосування.

Батьківщина бісеру — Стародавній Єгипет, де з непрозорого скла виготовляли штучні перлинки, які по-арабському називалися «бусра» (у множині «бусер»), звідки й пішла його назва. Там він був прикрасою і предметом мінової торгівлі.

Виготовлення бісеру є одним з процесів обробки скла. Майстер-склодув з краплі розплавленої скляної маси видував трубочку ма­лого діаметра, яку дрібно нарізали й висипали на сито для вилу­чення осипу (брухту). Потім скляні зерна закладали в барабан із зволоженою сумішшю вугілля, вапна та вогнетривкої глини. Бара­бан обертався, а суміш заповнювала отвори скляних зерняток. Щоб згладити нерівності скляної поверхні та надати зернам круг­лястої форми, їх ставили в піч і розжарювали. Після охолодження бісер відсівали від суміші й за допомогою полірувального порошку повертали йому блиск, втрачений під час розжарювання. Так виго­товляли і стеклярус, який на відміну від бісеру являє собою відріз­ки скляної трубочки завдовжки три і більше міліметрів.

З часом виробництво бісеру поширилося у багато країн Захід­ної Європи і Сходу.

Найбільшого розквіту виготовлення скляних виробів і бісеру досягло у Венеції, і це давало величезні прибутки республіці про­тягом  кількох століть.

Скломайстерні, які спочатку знаходилися в самій Венеції, у першій чверті XIII ст. винесли за межі міста на острів Мурано. З ча­сом там було створено кілька груп майстрів-бісерників, відповідно до виготовлення різноманітних ґатунків намиста та бісеру. Тут ви­робляли намисто лите й дуте, масивне й легке, однотонне й барвисте а також різноколірний стеклярус та бісер. Венеціанський бісер фарбували ще в сировині, чим досягали міцності фарб та різнома­нітності кольорів і відтінків.

Венеція постачала бісер на схід і захід, особливо в Європу, де влаштовувалися ярмарки продажу бісеру. Він був предметом мінової торгівлі з народами Африки та Азії. За бісер вимінювали прянощі, золото, тканини, хутра. Особливого піднесення виготов­лення бісеру у Венеції досягло наприкінці XV — на початку XVI ст., коли розпочалася торгівля з туземцями Америки. Американські індійці оздоблювали вишивкою з венеціанського бісеру святковий одяг. В основі візерунків лежали геометричні або стилізовані рос­линні мотиви. У наш час різноманітні прикраси, виготовлені руками американських індійців, виконані в народних традиціях і су­часних формах, мають великий попит серед місцевого населення й туристів.

Як свідчать археологічні розкопки, початок скловиробництва в Чехії сягає середніх віків. Технологія виготовлення скла була за позичена з сусідніх країн, але швидко виняткова прозорість, чисто­та й міцність його принесли чеським майстрам славу, яка зберегла­ся і до нашого часу. Вони створили технологію виготовлення туго­плавкого скла, у якому замість соди використовували деревний попіл. Наприкінці XVII — початку XVIII ст.: чеське скло мало ве­лику популярність не тільки в Європі, а й у далеких заморських країнах. Найбільшого розквіту виробництво бісеру досягло в пер­шій чверті XIX ст., коли завдяки конкуренції Венеції та Чехії ринок

наповнився бісером найрізноманітніших форм, кольорів, розмірів (від 0, 5 до 5 мм) та прозорості. У другій половині XIX ст. богемський бісер починають виготовляти машинним способом, він стає дешевшим за венеціанський і користується більшим попитом. Та поступово виробництво бісеру зменшується у зв'язку з занепадом різних рукоділь, які були дуже популярні в багатьох країнах світу протягом кількох століть. Бісер стає грубішим, зовсім зникають намистинки дрібних розмірів, збіднюються барви.

На території нашої країни бісер був відомий ще за часів Київ­ської Русі, про що свідчать археологічні дані і письмові джерела. Наші предки знали скляне намисто й бісер не тільки завдяки тор­говим відносинам з країнами Близького Сходу та Візантією. Чис­ленні вироби й прикраси із скла, знайдені в похованнях VIII— XII ст., свідчать про широкий розвиток склоробної справи на Русі. Тут із скла виготовляли предмети побуту й прикраси, ним оздоб­лювали одяг. Скляне намисто, персні й браслети з непрозорого, на­півпрозорого та прозорого скла різноманітних кольорів (переважно зеленого, жовтого, синього, фіалкового та чорного) і найрізнома­нітніших форм виготовляли в невеликих місцевих скломайстернях. Внаслідок навали ханських завойовників виробництво скла на Русі надовго припинилося.

До застосування бісеру в шитті та різних оздобах повернулися знову тільки в XV ст. Його привозили з-за кордону, з Венеції. Він був набагато дорожчим від вітчизняних морських та річкових пер­лин, і тому ним оздоблювали переважно предмети релігійного куль­ту, речі для царського двору та для аристократів. З нього плели різноманітні сітки, низали торочки й рясна до головних уборів, ви­готовляли ґудзики й сережки, ним вишивали, оздоблювали одяг та всілякі предмети.

Поступово бісер дедалі більше поширюється в Росії. З XVIII ст. його використовують вже для вишивання та оздоблення одягу, різноманітних побутових предметів у поміщицьких садибах, у мона­стирських майстернях і серед простого населення. Бісер завозили з Венеції, Німеччини та Франції. Крім привізного, у Росії викори­стовували також і місцевий бісер, який виготовляли на деяких при­ватних та казенних заводах в дуже обмеженій кількості. Для навчання бісерній справі на початку XVIII ст. (1724 р. ) Петро І звелів послати за кордон російських майстрів. У середині XVIII ст. виробництво бісеру й стеклярусу намагався налагодити М. В. Ло­моносов, діставши на це в 1752 році дозвіл Сенату. На жаль, май­стерня в Усть-Рудиці під Оранієнбаумом (нині м. Ломоносов) проіснувала лише 10 років і була закрита невдовзі після смерті вче­ного. У своєму вірші «Лист про користь від скла» М. В. Ломоносов присвятив кілька рядків виробам з бісеру:

У бісері так скло, подібне до перлини,

Улюблене всіма, по всій планеті лине.

І носить люд його на півночі в степах,

Так само, як арап на півдні у гаях.

 Час найширшого застосування бісеру в Росії — це кінець XVIII — перша чверть XIX ст. Вишивали, в'язали, ткали, плели, оздоблювали найрізноманітніші предмети побуту — панно, подуш­ки й подушечки, гаманці, кисети, підстаканники, чохли для окуля­рів, ножиць і олівців, кільця для серветок, підв'язки, шнурки. Бісером оплітали пляшки, флакони для парфумів; нитки бісеру вплітали в пряжу тощо.

Наприкінці першої половини XIX ст. бісерне рукоділля занепа­дає майже в усіх країнах. Знижується попит на бісер, зменшуєть­ся його виробництво, гіршою стає якість, зникає бісер дуже дрібних ґатунків, не випускаються спеціальні голки та гачки для виготов­лення оздоб.

У Росії бісерне рукоділля залишається подекуди в провінції. У другій половині минулого століття бісер знаходить прихильників серед сільського населення багатьох районів Росії та України. Його застосовують у виготовленні всіляких прикрас. З часом ви­готовлення виробів з бісеру стає народним художнім промислом.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. кустарні майстерні Київ­ської, Московської, Казанської та деяких інших губерній виготов­ляли бісер для потреб місцевих ремісників та рукодільниць, але основну масу його, як і раніше, ввозили з-за кордону.

Мистецтво виготовлення прикрас з намиста, бісеру й стеклярусу збереглося в деяких країнах світу до нашого часу. Бісер застосо­вується в костюмах народів Болгарії, Румунії, деяких штатів Індії, в країнах Америки та Океанії. Тепер основним постачальни­ком бісеру в країни Європи та Азії є Чехословаччина.

V. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

Читання схем виробів з бісеру.

 Розробка нескладної композиції.

А) Характерні елементи читання схем виробів з бісеру.

Б)  Характеристика умовних позначень схем.

В)  Демонстрація прийомів розробки композицій.

Складання візерунків.

Узори для прикрас слід підготувати заздале­гідь, хоч багато майстринь скла­дають їх „з голови” у процесі на­низування. Ажурним прикрасам більш притаманні геометричні ор­наменти, запозичені з вишивок і тканих виробів та пристосовані для нанизування. Для мозаїчних І тканих прикрас використовують узори рослинних орнаментів. Для складання та перезнімання узо­рів заготовляють „канву”: для ажурних прикрас у вигляді косої сітки, для тканих — у вигляді дрібних клітинок. На „канву” переносять зразок, взятий з альбому або готового виробу.

Узор ґерданів складають з двох смужок стрічки й медальйона — чотири, п’яти або шестикутника (мал.1), який роблять на одне вічко (для ажурних) або на одну клітинку (для тканих) ширшим для з’єднання кінців смужки ґердана (мал.2). Узори малюють знизу в гору. У такій самій послідовності слід нанизувати бісер.

Чим більше зерен доводиться на кожну ділянку площі виробу, тим сильніше узор з бісеру нагадує первинний ескіз, оскільки на деякій відстані від очей дрібні зерна зливаються між собою, і малюнок не сприймається як дробовий, зібраний з безлічі дрібних фрагментів. 

Для розробки робочих малюнків необхідно мати папір „в клітинку” і набір кольорових олівців або фломастерів. Один із способів складання малюнків — викреслювання на папері сітки (із сторонами ромба 1x1 або 1,6x1, 5 сантиметра) для ажурних виробів і дрібних клітинок (2x2, 3x3 міліметра) для тканих (мал. 3 а). На „канву” кольоровими олівцями наноситься орнамент. Такий спосіб виконання робочого малюнка зручний в тому випадку, якщо узор складається з простих геометричних фігур. На „канві” чітко показано напрям ниток узору, але не враховується кількість бісеринок, необхідних для виконання кожного осередку, і розрахунок бісеринок проводиться безпосередньо під час плетіння.

Якщо композиція орнаменту складна, при виготовленні робочого малюнка краще викреслювати кожну бісеринку сітки (мал. 3 б). Робота проходить в два етапи. Спершу на сітку кольоровими олівцями наноситься ескіз орнаменту, причому без врахування розташування окремих бісерин. Зафарбовуємо намальовані контури кольоровими олівцями. Після нанесення на сітку ескізу приступаємо до другого, технічного етапу роботи — викреслюванню робочого малюнка. Як мовилося вище, в плетених виробах бісер займає не всю площину, а утворює окремі осередки, і наше завдання так розташувати  бісеринки, щоб їх зображення максимально відповідало первинному ескізу. Забарвлена одним кольором ділянка сітки, наприклад пелюстка квітки, утворена з певного числа бісеринок. Обведемо їх яскравішим тоном того ж кольору, виділяючи на загальному фоні колірної плями. Робочий малюнок пелюстки готовий. Подібним же чином опрацьовується решта колірних плям орнаменту. Так у загальних рисах виглядає процес перетворення ескізу в робочий малюнок, по якому можна почати плетіння.

VІ. Узагальнення вивченого.

А) Проведення поточного інструктажу.

Б) Контроль за організацією робочих місць.

В) Закріплення нового матеріалу

-Питання для закріплення:

-Що ми називаємо бісером ?

-Що ми називаємо стеклярусом ?

-Від чого пішла назва „бісер” ?

-Яка країна є батьківщиною бісеру ?

-Які види бісеру існували в давнину ?

-Які сфери застосування бісеру ?

VІІ. Підсумок заняття.

А) Визначення кращих відповідей і робіт.

Б) Аналіз характерних помилок.

В) Виставлення оцінок.

Г) Домашнє завдання.

Д) Прибирання робочих місць і приміщення. 

.

План-конспект заняття гуртка на тему:

«Виготовлення квітів «Фіалки» та «Братки» з бісеру та бус петельною технікою» 

Мета:

Навчальна – навчити дітей виготовляти квіти різних форм і розмірів,

використовуючи петельну техніку, поєднувати кольори.

Розвивальна – розвивати увагу, працелюбність, самостійність, акуратність,

розвивати асоціативне мислення.

Виховна – виховувати повагу до традицій рідного краю, тонке розуміння

краси, майстерності та фантазії.

Обладнання (матеріали та інструменти): бісер різних форм та розмірів, матовий, прозорий, з напиленням, буси, дротик, ножиці, плоскогубці; нитки та папір для обмотування стебел; клей для закріплення кінців ниток та паперу; вазочки, корзинки для оформлення квітів; схеми для виконання квітів; зразки учнівських робіт; творча композиція педагога.

Тип заняття: комбіноване.

Методи та прийоми: пояснення, бесіда, демонстрування, аналіз.

Хід заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Керівник. Квіти у всі часи приваблювали людей. Вони зачаровують, дивують, приносять радість, ними прикрашають домівки, вулиці. Квіти дарують на всі радісні події – весілля, дні народження. Квітами оздоблюють сукні, сумочки, головні убори, роблять різноманітні прикраси. 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення теми. Постановка мети і завдань заняття.

Керівник. Квітам приписують магічну силу, кожна квітка має свій символ. Люди завжди хотіли подовжити життя квітів, так чи інакше чим довше зберегти їхню красу. Було придумано багато способів виготовлення довговічних букетів: засушування живих квітів, виготовлення з паперу, тканини, пір’я, металу, дорогоцінних та напівкоштовних каменів. А ми спробуємо втілити різнобарв’я світу кольорів у такому чудовому та різноплановому матеріалі, як бісер.

2. Вступна бесіда.

Керівник. У бісероплетінні застосовується багато технік: ажурна, петельна, техніка паралельного плетіння, нанизування, вишивка, ткацтво. Петельна техніка одна з найпоширеніших технік, які застосовуються у бісероплетінні. Виконуючи вироби у даній техніці можна робити пелюстки та листочки квітів різних форм та розмірів. Також за допомогою петельної техніки можна робити різноманітні дерева зелень для прикрашання композицій. Важливо вміти поєднувати кольори. Що таке колір? Колір – це відчуття, яке виникає в мозку людини у відповідь на світло, що попадає на сітківку ока.

Установлено, що людське око може розрізнити близько 200 кольорів та

відтінків. Всі кольори, які є в природі, можна розділити на дві групи: хроматичні та ахроматичні. До хроматичних відносяться кольори сонячного спектру: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Хроматичні кольори діляться на теплі та холодні. Теплі –це червоний, оранжевий, жовтий, а холодні –голубий, синій, фіолетовий. Ахроматичні кольори –чорний, сірий, білий. Щоб зробити красиві вироби з бісеру, треба знати, як поєднувати. Гармонійне сполучення заклечається в урівноваженні теплих та холодних кольорів.

3. Інструктаж до роботи.

Керівник. Сьогодні ми будемо робити весняні квіти – фіалки та братки за допомогою петельної техніки. На дротик довжиною 25-30 см. Нанизуємо 7 бісеринок світлішого відтінку, скручуємо в петельку, потім нанизуємо на довший кінець дротика 17 бісеринок темнішого кольору, обмотуємо навколо меншої петельки, з’єднаємо та робимо третій рядок, нанизуємо 27 бісеринок темнішого кольору та обмотуємо навколо попередніх петельок. Таким чином у нас виходить пелюсток з світлішим відтінком всередині. На квіточку нам треба зробити 5 таких пелюсточків і з’єднати їх між собою. На серединку беремо бісер більшого калібру, або бусину та приєднуємо їх до квітки. Окремо таким способом робимо чашолистики та листочки до квітки.  

IV. Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок. 

(В процесі виконання повторюємо вивчене та говоримо про правила техніки безпеки при роботі з ножицями, плоскогубцями, дротиком.)

·Які матеріали нам потрібні для виконання квітки? (бісер, дротик,

плоскогубці).

·Як обладнуємо робоче місце? (освітлення робочого місця, тарілочка або

тканина під бісер).

·Які техніки застосовуємо в бісероплетінні? (ажурна, петельна, техніка  паралельного плетіння, нанизування, вишивка, ткацтво).

V. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

1.Самостійна робота.

2.Фізкультхвилинка.

Після виконання квітки робимо вправи для очей. Довга робота з бісером викликає напруження очей та їх стомлення. Надмірно довга напруга може  призвести до погіршення зору. Гімнастика для очей покращує кровопостачання очних яблук, нормалізує тонус м’язів.

VІ. Узагальнення вивченого.

Керівник. Ми сьогодні виготовляли квіти, покажіть їх будь ласка ? Як у нас вийшло?До квітки ми зробимо стебло та листочки, але це буде на наступному занятті. Ці квіти ви можете подарувати матусі, бабусі чи сестрі на свято 8-го Березня або на якесь інше свято, адже такі квіти ніколи не зів’януть.

Я принесла вам квіти, які зробила власноруч, вони допоможуть вам

зорієнтуватися, узагальнити, що ми вивчили та повторити все, що ми знаємо.

*Як називається техніка за допомогою якої ми виготовляли квіти? (петельна

техніка)

*З якого матеріалу робимо квітку? (бісер, буси)

*Які кольори застосовуємо у виготовленні квітів? (хроматичні).

VІІ. Підсумок заняття.

Оцінювання робіт учнями

VІІІ. Домашнє завдання.

План-конспект заняття гуртка на тему:  

«Новорічна іграшка. Сніжинка»

Мета:

Навчальна - навчити виконувати сніжинку з бісеру технікою кругового плетіння

Розвивальна - розвивати творчі здібності, самостійність

Виховна - виховання художнього смаку, терпіння, акуратності

Обладнання (матеріали та інструменти): Зразки виробів з бісеру, ілюстрації з журналів, книжок, роздатковий матеріал, бісер, січений бісер, стеклярус, фурнітура для бісерних виробів

Тип заняття: комбіноване (повторення, вивчення нового матеріалу, виконання практичного завдання

Методи та прийоми: пояснення, демонстрування, бесіда, аналіз.

Хід заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Керівник пропонує учням епіграфи та вислови до уроку:

«Бісер – це світ, у якому поєднуються найрізноманітніші сторони людського обдарування: майстерність виробника скла, вміння вишивальниці, фантазія художника»

«Бісер, палаючий різними вогнями, дарує відчуття особливої радості, чарівності, загадковості»

Зараз ми переживаємо «бісерний бум», який зв’язаний з тим, що відомі кутюр’є стали активно використовувати вишивку бісером у своїх моделях, а як аксесуари до них пропонують вишукані прикраси з бісеру.

За словами Коко Шанель, мода рано чи пізно виходить із моди, а стиль – ніколи. А що може бути стильніше за ексклюзивний, ручної роботи?

Протягом століть створювалось народне мистецтво, розмаїте й багатогранне. Виникло воно з любові до рідного краю, всього навколишнього світу і з потреби на тільки бачити і відчувати красу, а й творити її власними руками.

Бісероплетіння міцно займає своє місце поряд з іншими видами декоративно-ужиткового мистецтва.

ІV. Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Наближається зима, а з нею і найчудовіше свято — Новий рік! Напевно кожен з вас вже зараз починає замислюватися, що подарувати рідним, друзям і знайомим.

Хочу запропонувати вам зробити своїми руками казкові бісерні сніжинки. Якщо зробити кілька таких сніжинок — різних за кольором і формою, то вийде дуже хороший набір ялинкових прикрас який  можна подарувати на Новий рік. Ялинка з такими чудовими сніжинкам просто чудова.

А допомогати вам будуть маленькі сніжинки-сестрички:

Снежинки. (М. Лесна-Раунио)

Мы снежинки, мы пушинки,

Покружиться мы не прочь.

Мы снежинки-балеринки,

Мы танцуем день и ночь.

Встанем вместе мы в кружок —

Получается снежок.

Мы деревья побелили,

Крыши пухом замели.

Землю бархатом укрыли

И от стужи сберегли.

В когось за вікном вже давно лежать кучугури, в когось лише зрідка в повітрі кружляють сніжинки, а тануть, не встигаючи дістатися до землі, а хтось і зовсім живе у вічно річному кліматі, де про сніг можна тільки мріяти! Незважаючи на це сніг асоціюється у нас з новорічними та різдвяними святами. Так давайте зробимо свято по-справжньому новорічним і сплетемо сніжинки своїми руками з бісеру! Виготовлені сніжинки можна буде використовувати для прикраси інтер’єрів (наприклад, прикріпити на люстру), можна буде повісити на ялинку, можна буде зробити з них додатковий декор для новорічної упаковки подарунків, для листівок, а великі сніжинки самі легко стануть витонченим новорічним сувеніром,зробленим своїми руками!

Використовуйте білий, блакитний та сріблястий бісер і стеклярус.Для виконання новорічної прикраси, використовуємо техніку кругового плетіння. Схеми плетіння сніжинок з бісеру допоможуть вам у роботі.Дуже різноманітні і красиві форми сніжинок здивують і порадують всю родину на свято.

V. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

а) Пояснення правил техніки безпеки (робота з ножицями, дротом) і нагадування про правильну посадку за партою під час роботи.

б) Розбір схем в індивідуальному порядку.

в) Самостійна робота дітей (учні беруть необхідний бісер, шматочки дроту потрібної довжини і починають нанизувати бісер на дріт відповідно до обраного алгоритму виконання виробу).

Самостійна робота йде під музичний супровід.

VІ. Узагальнення вивченого.

Запитання до учнів:

Як ви вважаєте, чи виконали ми ті завдання, що поставили на початку уроку? Чому ви так вважаєте?

Що сподобалося вам при роботі з технікою «Кругове плетіння»?

Які труднощі виникали у вас протягом уроку?

Що ви порадите однокласникам для подолання таких труднощів?

VІІ. Підсумок заняття.

Загальна оцінка уроку. Демонстрація  і аналіз дитячих робіт. Експрес-виставка.

VІІІ. Домашнє завдання.

План-конспект заняття гуртка
Виготовлення квітки "Підсніжник"

Мета:

Навчальна - навчити плести квітку та листки підсніжника технікою паралельного низання; формувати практичні вміння та навички (визначення центру пелюстки способом з’єднання кінців дроту, розміщення пелюсток у технологічній послідовності, кріплення готового виробу до кошика)

Розвивальна - розвивати вміння підбирати необхідну кольорову гамму для виробу, охайність у роботі; розвивати творчу уяву і фантазію;створити умови для самореалізації творчої особистості вихованців

Виховна - виховання естетичних смаків, працелюбністі, почуття прекрасного.

Обладнання (матеріали та інструменти): бісер зеленого кольору діаметром 4-5 мм., бісер круглий білого та зеленого кольорів, бісер рублений зеленого кольору, флористична стрічка зеленого кольору, дріт мідний для бісеру, волосінь діаметром 0,25 мм, кошик, гіпс, вода; ілюстрації пейзажів з зображенням квітів підсніжника, роздаткові картки зі схемами плетіння композиції "Букет підсніжників", зразки робіт, магнітофон, аудіо запис

Тип заняття: комбіноване (повторення, вивчення нового матеріалу, виконання практичного завдання

Методи та прийоми: пояснення, бесіда, демонстрування, аналіз.

Хід заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Доброго дня, діти! Сьогодні ми з вами продовжимо вчитися плести з бісеру технікою паралельного низання, а що саме ми будемо виконувати на сьогоднішньому занятті ви дізнаєтеся, розгадавши загадку.

ЗАГАДКА

Навесні він у теплі

Проростає з - під землі,

Має трунок, має вроду,

І дарує насолоду. (підсніжник)

- Так, молодці, але ми будемо плести не просто підсніжники, а букет підсніжників, які оформимо у ось таку корзинку (демонстрація готового виробу).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступна бесіда.

Ранньою весною на залитих сонцем галявинах і під деревами, коли ще лежить сніг, з'являються ці милі оку паростки. Весна милує своїми білосніжними посмішками. У повітрі стоїть неперевершений аромат. Життя розквітло, знову почалася весна. Першими провісниками весни є "сніжні квіти" - підсніжники. Саме вони мужньо борються з холодною зимою, з'являючись серед снігу. Під назвою "підсніжники" об'єднують декілька рослин первоцвітів. Наукова назва підсніжників - "галантус". В перекладі з давньогрецької, підсніжник означає молочно - квітковий, тому що має білі квіти. Молочно - білі квіти здавна символізують ніжність, чистоту, стійкість, вірність. Інколи підсніжники вважали емблемою надії. Про підсніжники існує багато легенд. Одна з легенд розповідає що коли Бог вигнав з раю Адама і Єву, йшов сніг і Єва дуже змерзла. На втіху їй кілька сніжинок перетворилися на ніжно-білі квітки підсніжника. Змерзлій Єві вони ніби дали надію, що незабаром буде потепління. З того часу підсніжники вважаються вісниками тепла. А інша легенда розповідає, що плакала снігуронька, проводжала зиму. Йшла сумна, за нею стали всі тужити. Там, де йшла і плакала, торкаючи лози, виросли підсніжники - снігуроньки сльози. (додаток 2) - Діти, а хто з вас знає вірші про підсніжники?

(Діти розповідають вірші) (додаток 3)

Флористична лєнта зеленого кольору; Тож, давайте розглянемо підсніжник на ілюстраціях.

- Яка будова квітки?

(квітка з трьох пелюсток, середина квітки, стебло квітки, маленький та великий листки)

- Розгляньте уважно, бісер яких кольорів нам потрібен для плетіння підсніжника?

(білий бісер – для пелюсток, жовтий бісер для серединки квітки, зелений для листочків)

ІV. Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Для плетіння підсніжника нам потрібні такі матеріали:

Намистинки зеленого кольору діаметром 4-5 мм;

Бісер круглий білого та зеленого кольорів;

Бісер рублений зеленого кольору;

Дріт мідний для бісеру;

Вазочка.

- Все необхідне лежить перед вами на столах, а також схема виконання роботи.

- Спочатку будемо плести пелюстки квітки за схемою

(демонстраційний показ плетіння пелюстки) (діти плетуть пелюстки під музичний супровід .Пісня "Підсніжник")

- Отже, ми з вами сплели три пелюсточки для нашого підсніжника, а зараз розпочнемо плетіння серединки підсніжника.

(демонстраційний показ плетіння серединки підсніжника) (діти плетуть серединку підсніжника під музичний супровід .)

- Діти, я хочу, щоб ви всі отримали більше інформації про таку чудову квітку - підсніжник. В Україні найбільш розповсюджений підсніжник звичайний, що росте у Закарпатті, Передкарпатті, Українських Карпатах, а також на Правобережжі, Поліссі, Лісостепу і Степу та підсніжник складчатий поширений у Гірському Криму. А всього у світі нараховують близько 18 видів підсніжників. Цікаво, що англійці називають цю квітку сніговою краплею, а німці сніговою конвалією.

 - Працювали, втомилися, а зараз пропоную трішки відпочити. 

Фізкультхвилинка

Посварились дві сестрички (пальці рук закриваються в кулачки)

Розійшлися, хто куди (руки нарізно)

Та невдовзі – помирились, (кисті рук розслабити)

Обнялись – нема біди. (пальці рук згинаються в "замок")

Практична робота

- Відпочили, діти, а тепер знову до роботи.

- Які елементи підсніжника нам залишилося відтворити? (великий та маленький листочки)

Тож, розпочинаємо плетіння великого листка за схемою

Для плетіння великого та маленького листочків візьміть дріт і плетіть способом паралельного низання.

(демонстраційний показ плетіння листочка) (діти плетуть під музичний супровід .Пісня "Підсніжник")

- Отже, всі частинки нашої квітки готові.

Складіть квітку з трьох пелюсток та серединки, кінці дроту та волосіні просуньте через отвір намистинки.

Стебло обмотайте зеленою ниткою на довжину близько 1,5 см, вставте маленький листочок і продовжуйте обмотувати до кінця стебла.

Самостійна робота

- Для створення букету нам потрібно п’ять - сім квіточок підсніжника. Ви вже можете зробити їх самостійно за схемою (діти плетуть підсніжники під музичний супровід)

- Складіть букет із підсніжників і листочків, скрутіть кінці дроту та оформіть букет у вазочці.

V. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

VІ. Узагальнення вивченого.

VІІ. Підсумок заняття.

- Що нового ви дізналися на занятті?

- Яким способом плетіння виконували роботу на сьогоднішньому занятті?

- А зараз давайте створимо незвичайну виставку робіт, а корзину підсніжників.

(діти вкладають свої букетики у корзину) (аналіз виконаних робіт вихованців)

Вдома можете самостійно плести квіточки і використавши всю свою фантазію, зробити виріб з використанням підсніжників.

- Сьогодні, під час заняття, ви отримали цікаву інформацію про підсніжник.

Сподіваюся, що тепер серед вас не буде байдужих до рослин рідного краю, а особливо, представників Червоної книги. Все залежить від вас, в якому місті чи селі будете жити - чи із духмяними, ніжними, запашними квітами, чи...

Вирішуйте самі! Я звертаюсь до вас з проханням: не рвіть даремно квіти, охороняйте ніжні й одночасно тендітні й беззахисні рослини. Вони це краса, а краса, як відомо, врятує світ.

VІІІ. Домашнє завдання

Додаток 1

 Загадки про підсніжник

  Я найперший зацвітаю,

Білим цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку? (підсніжник)

Навесні він у теплі

Проростає з - під землі,

Має трунок, має вроду,

І дарує насолоду.  (підсніжник)

Це я першим виглядаю з - під снігу,

Мов вісник настання весни.

Своїм прекрасним білим цвітом,

Пробуджую зимові сни.  (підсніжник)

Ця квіточка з'являється

Як тільки тане сніг,

Біленькими дзвіночками

Всміхається до всіх. (підсніжник).

Гарну квітку я в руках тримаю,

Білим цвітом вона розцвітає.

Називають її провісником весни,

Зветься як вона, скажи?  (підсніжник)

Додаток 2

 Легенди про підсніжники  

    Коли Бог вигнав з раю Адама і Єву, йшов сніг і Єва дуже змерзла. На втіху їй кілька сніжинок перетворилися на ніжно-білі квітки підсніжника. Змерзлій Єві вони ніби дали надію, що незабаром буде потепління. З того часу підсніжники вважаються вісниками тепла.  

          А інша легенда розповідає, що плакала снігуронька, проводжала зиму. Йшла сумна, за нею стали всі тужити. Там, де йшла і плакала, торкаючи лози, виросли підсніжники – снігуроньки сльози.     

       «Богиня снігу народила доньку та назвала її Сніжинкою. Батько вирішив віддати доньку заміж за Північного вітра. На весіллі брат Північного вітру – Південний – запросив її у танок. Це не сподобалося нареченому, і Північний вітер примусив Сніжинку танцювати разом з ним. Танцював і дмухав холодом, від чого гинули троянди, дерева у цвіті, які привіз Південний брат. Сніжинка розпорола пухові перини, які готувала до весілля, і накрила все навколо. Північний вітер схопив Сніжинку і сховав її під чагарником. На прохання Сніжинки Південний вітер її поцілував і вона розтанула, впавши краплею на землю. Розлючений Північний вітер придавив її шматком льоду. З тих пір і знаходиться під ним Сніжинка і тільки навесні, коли Південний вітер обходить свої володіння, вона відчуває його наближення і своїм теплим подихом розтоплює сніг і дивиться на нього своїм ніжним поглядом…»

      Додаток 3

                                           Вірші про підсніжник  

Ще навкруги в лісах лежать сніги,

Та на горбочку, там, де сонечко пригріло,

Розцвів раніше від усіх і глянув навкруги

Малесенький підсніжник білий.

Його в полоні там держав мороз,

Однак не зміг його він загубити:

Квіточка дихала, боролась, їй вдалось,

Нарешті холод розтопити.

    

Землю промінь зігріва,

Тане сніг, струмок співа,

І краси чудові діти,

Зір наш ваблять дивні квіти.

Ось, підсніжники, дивись,

Поміж снігу розбрелись.

Вже їм холод не страшний,

Ні хуга, ні вітровій.

Їх уже не налякати- 

–Вже спішить весна крилата